ЗАПА́МОРОКА, и, ж. Тимчасова втрата свідомості внаслідок хвилювання, хвороби і т. ін. — Куди ви мене несете? Дайте мені дитину, — заговорила Горпина, оли минула запаморока (Тулуб, Людолови, І, 1957, 375).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 243.