ЗАПА́С, у, ч.
1. Певна кількість продуктів, матеріалів і т. ін., заготовлених заздалегідь для використання у разі потреби. На весну вбогому чоловіку трудніше, — запаси вже пожив, а новини ще не діждався (Вовчок, І, 1955, 146); Тугар зі своїми гістьми вибирався на лови, мов на війну, з запасом стріл і рогатин (Фр., VI, 1951, 9); В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементові ями-басейни для збирання дощової води: на кілька місяців роблять запаси (Гончар, Таврія, 1952, 29); — Цілісіньке літо худоба в нас пасеться, на зиму робимо запаси сіна (Донч., II, 1956, 62); —А харчування ж треба взяти на дорогу? Запас біди не чинить (Стельмах, І, 1962, 214). У (в) запа́сі: а) приготовлено наперед. Спеціально для них [поранених] тримає [Оленчук] під сидінням у запасі кілька кавунців, щоб, коли вже зовсім спека задушує, промочить бідолахам спраглі попечені губи (Гончар, II, 1959, 121); б) в розпорядженні, в наявності. Для батьківщини у поетів завжди в запасі є найкращі епітети, найніжніші порівняння (Тич., III, 1957, 219);
Золоти́й запа́с див. золоти́й; Про запа́с: а) на всякий випадок. Прийшов спас — держи рукавиці про запас (Укр.. присл.., 1955, 98); З інструментами і ліками в сумці про запас він несе з собою книжку, газету і щире слово до людей (Грим., Син.., 1950, 14); б) наперед, заздалегідь, завчасно. Накурювалися [курці] про запас, бо до обіду навряд чи вирвеш вільну хвилинку (Шовк., Людина.., 1962, 293).
2. чого. Певна кількість чого-небудь, наявного в природних умовах, що можна використовувати (перев. про корисні копалини). -За моїми даними, знайдено [біля Одеси] запаси надзвичайного рожевого каменю, а також чорних гранітів, які легко можна полірувати (Ю. Янов., І, 1954, 204); Розміри розвіданих запасів вугілля в республіці [УРСР] весь час зростають (Наука.., 12, 1957, 3).
3. перен. Наявність чого-небудь у когось, де-небудь, у чомусь, що нагромаджувалося протягом певного часу. Пролетарська культура повинна стати закономірним розвитком тих запасів знання, які людство виробило під гнітом капіталістичного суспільства (Ленін, 31, 1951, 251); Не малий уже запас гіркоти збирався на душі (Вас., Незібр. тв., 1941,186); — Я люблю говорити. У мене величезний запас слів! (Загреб., Спека, 1961, 16).
4. військ. Категорія громадян, які знаходяться на військовому облікові і призиваються в разі необхідності. Незабутні герої піхоти, я завжди пам’ятаю про вас, ветеранів четвертої роти, що тепер відійшли у запас (Уп., Вітчизна миру, 1951, 77); Генерал скривився, глянувши на молодих, у новому спорядженні командирів запасу (Кучер, Чорноморці, 1956, 78); Офіцер запасу.
5. розм. Тканина за швом, яка залишається на випадок, коли треба збільшити ширину або довжину одягу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 246.