ЗАПИЛИ́ТИСЯ1, лю́ся, ли́шся, док. Вкритися, припасти пилом. — Чи це ви, свахо, запилились? — спитала в Кайдашихи хазяйка (Н.-Лев., II, 1956, 279); — Щось годинник, — каже тато, — Раптом зупинився. Треба в чистку віддавати. Мабуть, запилився (Бойко, Ростіть.., 1959, 64).
ЗАПИЛИ́ТИСЯ2 див. запи́люватися1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 252.