ЗАПИСНИЧО́К, чка, ч. Зменш.-пестл. до записни́к. Щоразу, переглядаючи свій записничок, я натрапляв на запис: «Неодмінно відвідати Кошового» (Ле, В снопі.., 1960, 8); Гершко Беркович вихопив з кишені обгризений олівець та потріпаний записничок і примостився писати на власному коліні (Смолич, V, 1959, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 255.