ЗАПЛО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАПЛОДИ́ТИСЯ, оджу́ся, о́дишся, док., розм. Те саме, що заро́джуватися. — Не займай ти її [Параску]. Господь з нею! — уговорювала Настя. — Коли заплодиться недовірок, то й умре вже недовірком! (Мирний, IV, 1955,58); [Маруся:] Ото з тієї любові й гадюка [ненависть] заплодилася… (Стар., Вибр., 1959, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 265.