Що oзначає слово - "заплутуватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗАПЛУ́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАПЛУ́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Безладно перевиватися, переплітатися. Вона… нетерпляче розплутувала ланцюжок на дверях, а він усе заплутувався у неї в руках (Сміл., Зустрічі, 1936, 126); [Поліксена:] Сестричко, розчеши мечі волосся. Мені казала мати розчесатись, та бачиш, як заплуталось воно (Л. Укр., II, 1951, 257); Облазив уже весь човен, одного разу в нього навіть заплутався шланг, але водолаз спокійно розплутав його і поповз по палубі човна (Трубл., II, 1955, 496); // Зачепившись за що-небудь, втрачати здатність вільно рухатися; застрягати. Все більше й більше рибеняток заплутувалось в густих вічках сітки (Збан., Мор. чайка, 1959, 104); Велика чорна корова заплуталася рогами в тоненьке гілля і люто робила собі серед нього дорогу (Кобр., Вибр., 1954, 121); Вона заплуталась у довгих оборках своєї нової спідниці, мало не впала (Чаб., Балкан. весна, 1960, 364).

2. тільки док., перен. Опинитися у скрутному становищі (звичайно в результаті якихось неправильних дій, помилок і т. ін.). [Аркадій:] Старий більшовик сказав мені сьогодні: — Ти, Аркадій, відстав і заплутався, ти пустоцвітом став, здаля виблискуєш, а всередині — порожньо (Кори., І, 1955, 140); Буржуазній економіці, що безнадійно заплуталася в нерозв’язних суперечностях, протистоїть зростаюча і міцніюча соціалістична система господарства (Наука.., 2, 1960, 6).

3. перен., розм. Збиватися, губити зв’язок у думках, мові, лічбі і т. ін. Біда не міг нарахувати більше ста двадцяти, бо далі почав заплутуватися (Трубл., І, 1955, 47); Терлецький хотів спом’янути давнину й почав рацею до академіста-зятя, але заплутався на перших словах і замовк (Н.-Лев., III, 1956, 56); Яринка борсалася у страшних.. думках, боячись безнадійно заплутатися в них (Собко, Зор. крила, 1950, 110); // Недостатньо розібравшись у чому-небудь, бути неспроможним до кінця обгрунтувати думку. Заплуталися ті люди, які намагалися обвинувачувати нас у мілітаризмі (Ленін, 29, 1951, 128); Мало чого добрала Женя з почутого. Через те, певне, що Друзь сам заплутався: то одне стверджував, то зовсім протилежне (Шовк., Людина.., 1962, 100).

4. тільки док., розм. Збитися з шляху, заблудитися. І Алі, і Фатьма були тут людьми чужими, не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті — і на це рахувала погоня (Коцюб., І, 1955, 400).

5. тільки недок. Пас. до заплу́тувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 266.