Що oзначає слово - "запліднювати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗАПЛІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПЛІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.

1. Робити здатним дати плід або потомство (шляхом злиття чоловічої і жіночої статевих клітин). Тичинки утворюють пилок, тобто особливі пилкові зернятка. Коли пилок попаде на приймочку маточки, він проростає і запліднює квітку (Юним мічур.., 1955, 22); Ти [джміль] по житах літаєш, тонким пилом Запліднюючи теплі колоски (Рильський, І, 1960, 265).

2. перен. Сприяти родючості; засівати землю насінням. І до друга [лісу] я звернувся Із промовою такою: — Ти рости на втіху людям. Отіняй кохання чисте, Бережи нам світлі ріки, Що полям несуть вологу, Що запліднюють сади (Рильський, III, 1961, 155); Чорні ріллі вигріваються під сонцем, очікуючи, доки їх не запліднить працьовитий хлібороб родючим зерном (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 97).

3. перен. Збуджувати творчу думку, давати те, що стає основою творчої праці, розвитку. Передові, сміливі революційно-демократичні ідеї, виражені е поезії, запліднювали думку художника [Т. Шевченка] й реалізувалися в образотворчому мистецтві (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 623); Теорія Дарвіна запліднила все природознавство, поставила перед природознавцями зовсім нові завдання, озброїла їх новим природничо-історичним методом дослідження (Фізіол. ж., VI, 4, 1960, 440).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 263.