Запреща́ти, ща́ю, єш, сов. в. запрети́ти, щу́, ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш. Ном. № 6984.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 85.
Що oзначає слово - "запрещати"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.