ЗАПРОТЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати протестувати; висловити свою незгоду з чим-небудь. Вона зарум’янилася й запротестувала. — О ні! Щодо того, то ні. Я найпевніша тоді, як їдеш ти зо мною (Коб., III, 1956, 57); Лука Тихонович хотів узяти Лукію з собою в місто, але вся родина діда Олофіра Семеновича запротестувала (Донч., III, 1956, 88); Запротестувати б Яцубі, та навіть Яцуба в напливі великодушності відступає від правила (Гончар, Тронка, 1963, 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 281.