ЗАПУХИ́РИТИСЯ, иться, док.
1. Почати пухиритися. То тут, то там дерева почали струшувати з себе воду. Запарувала земля. На калюжах запухирились бульбашки (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 76).
2. Укритися пухирями, бульбашками.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 285.