ЗАПУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запуши́ти. Дерева за вікном у тиші непорочній Стояли, інеєм запушені рясним (Рильський, Поеми, 1957, 228); На вишнях уже з’явилась зав’язь, і всі стежки були запушені опалим цвітом (Донч.. IV, 1957, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 285.