ЗАПУ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. запу́щений2 2. Тільки в самій глибині в око впадала запущеність саду, наче до нього нікому не було діла (Кол., Терен.., 1959, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 285.