ЗАРВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех., діал. Захопити, схопити. Втопивши писок у розкішну лісову траву, зарвала [теличка] її стільки, що та їй добрим віхтем по обох боках з пажерливого писка звисала (Коб., III, 1956, 533).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 288.