ЗАРЕ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, док. Почати ремствувати. — Нема рації брати, навіть задарма, панську землю. — Як то нема? — Заремствували, загомоніли на велелюдді селяни (Стельмах, 1, 1962, 368).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 289.