ЗАРИ́КА́ТИ, и́ка́ю, и́ка́єш, док. Почати рикати (про звірів). Звір у лісах зарикав, В горах луною пішло… (Дор., Літа.., 1957, 98); Він [лев] стояв з мить нерухомо, потім позіхнув і раптом зарикав (Ів.. Ліс. казки, 1954, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 290.