ЗАРИСО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зарисува́ти; // зарисо́вано, безос. присудк. сл. Дивлюся знову в книжку записну — якісь тут зарисовано будівлі… (Рильський, II, 1960, 330).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 291.