ЗАРОЖЕ́ВЛЕНИЙ, а, е, поет. Дієпр. пас. мин. ч. до зароже́вити. Погодняк розглядав через бінокль розлогий гірський степ, чудово зарожевлений відблиском згасаючого сонця (Галан, Гори.., 1956, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 295.