ЗАРОЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАРОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Почати поводитися гордовито, пихато, занадто самовпевнено, вважаючи себе у чому-небудь вищим від інших; зазнаватися. Мовчав [Кіндрат Дорофійович], дивився на сина. — Дуже ти, хлопче, зарозумівся (Логв., Літа.., 1960, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 295.