ЗАРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАРОСИ́ТИСЯ, рошу́ся, ро́сишся, док. Змочуватися росою. «Де ти, бурлак, волочився, Забродився, заросився, Гей, гей, забродився, заросився!» (Укр.. лір. пісні, 1958, 541); Павлюк у роздумі зазначив: — Полільниці ішли низиною, брели осокою і не заросилися. І на болотяних травах нема роси (Горд., Дівчина.., 1954, 52); // Покриватися краплями чого-небудь. Очі їй раптом заросились сльозинками (Грим., Незакінч. роман, 1962, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 296.