ЗА́РІД, роду, ч.. діал. Зародок, зачаток. З тюремних стін винесе зароди смертельної недуги, котра перед часом зажене його в могилу (Фр., І, 1955, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 291.