ЗАРІКА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. заріка́тися. Одначе, невважаючи на своє зарікання, він мусив після вечері знов танцювать (Н.-Лев., І, 1956, 379).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 292.