ЗАСКА́БИТИ, блю, биш; ми. заска́блять; док., перех. Пошкодити палець, руку, ногу і т. ін., загнавши скабку, колючку. Заскабив він собі лапу (Горький, Дитинство, 1947, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 310.