ЗАСКЛЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засклепи́ти; // у знач. прикм. В засклеплених могилах Сплять.. богатирі (Ус., Дорогами.., 1951, 113); Тільки мовила дівчина, як почула деревина, що пекучий біль ізник і цілющий теплий сік напоїв сухе коріння і потік по стовбурині, по галузках, по листках, по засклеплених бростках (Забіла, У.. світ, 1960, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 312.