ЗАСКЛЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заскляні́ти. Ванюшка і Сонька.. засклянілими від цікавості очима дивилися на товстого тонконогого дядька, що жував власні вуса (Пери., Материн.. хліб, 1960, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 312.