ЗАСМІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. засміти́ти і стан за знач. засміти́тися. Щоб не допустити засмічення сорту різними домішками, треба старанно перевіряти та очищати знаряддя, транспорт і тару перед використанням їх на насінній ділянці (Ол. та ефір. культ., 1956, 28); Великий вплив на засмічення грунту насінням бур’янів має висота зрізування зернових культур при збиранні врожаю (Бур’яни.., 1957, 230); Потрібно.. рішуче і систематично виступати проти засмічення і вульгаризації української мови (Укр. літ. критика.., 1959, 297).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 318.