ЗАСОРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСОРО́МИТИ, млю, миш; мн. засоро́млять: док., перех.
1. Примушувати кого-небудь відчувати сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. —Так мене засоромили, що я думала от-от провалюсь крізь землю (Н.-Лев., І, 1956, 426); — Та буде вже! Отак засоромили козака, — сміється Оксана (Вас., II, 1959, 166).
2. тільки док. Стати причиною появи в кого-небудь почуття сорому, ніяковості, збентеження і т. ін. Ви мене засоромили: бо я тільки збирався, а Ви таки написали (Коцюб., III, 1956, 288).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 323.