Що oзначає слово - "заспокоюватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗАСПОКО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАСПОКО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док.

1. Ставати спокійним, переставати тривожитися, хвилюватися, тужити. Менший [брат] тихесенько Галю заспокоює, і Галя собі заспокоюється, ще часом і пісеньку заспіва про журавля (Вовчок, І, 1955, 289); Тільки за ровом, де було велике терновище, Павло почав заспокоюватись після неприємної розмови в кабіні машини (Кучер, Прощай.., 1957, 71); Заспокоївшись трохи тими звістками, Замфір по вечері повів коні на нічліг у свій виноградник (Коцюб., І, 1955, 211); Тамара все ще не може ніяк заспокоїтися, все думає — хто, хто ж провокатор?.. (Хижняк, Тамара, 1959, 117); // Примушувати себе поводитися, триматися тихо, спокійно. Заспокоївся він на якийсь час, а тоді знову заметався в ліжку (Шиян, Баланда, 1957, 71); Усі присутні звелися на ноги і довго не могли заспокоїтись, вітаючи улюбленого письменника (Тич., III, 1957, 32).

2. Слабшати, ставати менш напруженим, стихати (про біль, нервування і т. ін.). Рани загоювалися, сил помітно прибувало, нерви заспокоювалися (Кучер, Чорноморці, 1956, 94); Ждуть, щоб нога трохи заспокоїлась, а вона, як на злість, болить (Л. Укр., V, 1956, 253); // розм. Затихати (про звуки). Зголубіли зимні шиби, Пролетіли птиці сонні, Заспокоїлися кроки… (Рильський, II, 1960, 50).

3. Переставати клекотіти, бушувати (перев. про воду). Швидше і швидше котилися хвилі, заливали все, розливалися ширше і помалу заспокоювались (Л. Укр., III, 1952, 590); Обоє стояли над колесом притихлі, ждали, поки вода заспокоїлась (Гончар, Тронка, 1963, 35).

4. розм., на чому. Задовольнятися чим-небудь. Радянські люди ніколи не заспокоюються на досягнутому. Партія кличе їх вперед до нових перемог (Рад. Укр., 26.Х 1956, 1); Розігнавши «в низи» всіх політпрацівників, Воронцов не міг на цьому заспокоїтись і сам теж невтомно снував від підрозділу до підрозділу (Гончар, III, 1959, 350).

5. тільки недок. Пас. до заспоко́ювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 325.