Що oзначає слово - "заставлений"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗАСТА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заста́вити1. Двір, заставлений простими повозками, був схожий на ярмарок (Н.-Лев., III, 1956,166); В другому кутку стояв низенький, на трьох ніжках столик, заставлений пляшечками від духів та одеколону, коробочками з-під пудри (Збан., Малин. дзвін, 1958, 18); Шукаючи дверей, він метався, як загнаний звір. Але вихід був заставлений скринею і вийти можна було тільки через кімнату Лариси (Руд., Остання шабля, 1959, 64); Чоловік.. витягав з води верші, заставлені на рибу (Он., Іду.., 1958, 89); // заста́влено, безос. присудк. сл. Почалася робота. Столи, табурети, навіть підвіконня в майстерні заставлено різними приладдями (Вас., II, 1959, 231).

ЗАСТА́ВЛЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заста́вити2. В 1583 р. Федоров помер у Львові у великих злиднях. Заставлену за борги друкарню після його смерті викупило Львівське братство (Іст. УРСР, І, 1953, 173); // у знач. прикм. [Парфеній:] Повір мені, великий государ, Що коли я візьму сто гривен плати, То ледве лиш верну свої витрати І викуплю заставлений товар (Коч., III, 1956, 97).

ЗАСТА́ВЛЕНИЙ3, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до заста́вити3; // заста́влено, безос. присудк. сл. Охріма за панікерство і за брехливі дані було заставлено два дні підряд чистити сільрадівську конюшню (Тют., Вир, 1964, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 327.