ЗАСТО́ПОРЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАСТО́ПОРИТИСЯ, иться, док. Зупинятися (про дію, роботу машини). Коли переповите тросами колоддя заякорило спідніми окоренками об зораний укіс берега і застопорився трактор, вона махнула вниз рукою, спинила Багрова (Ле, Право.., 1957, 297); // перен. Затримуватися, припинятися (про розвиток чого-небудь). На цьому праця над романом чомусь застопорилася (Смолич, Дитинство, 1937, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 332.