ЗАСТРА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТРАШИ́ТИ, шу́, ши́ш і ЗАСТРАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що заля́кувати. Гордій Лобода! У шинелі солдата Стояв ти байдужий до смерті в ту мить, Коли куркулі тебе брали в лещата, Хотіли тебе застрашити й зломить (Пера., II, 1958, 384); За слухання наших передач гітлерівські кати люто розправлялися з населенням. Але їм не вдавалося нікого застрахати (Літ. Укр., 9.III 1964, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 333.