ЗАСТРО́МЛЮВАТИСЯ, юється і ЗАСТРОМЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗАСТРОМИ́ТИСЯ, о́миться; мн. застро́мляться; док.
1. Втикатися, всовуватися куди-небудь. Ніж застромився вістрям біля самісінької щоки (Донч., VI, 1957, 412).
2. тільки недок. Пас. до застро́млювати, застромля́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 334.