ЗА́СТІЖКА, и, ж., рідко. Те саме, що за́стібка. Окрему групу виробів з кістки і рогу становлять предмети первісного мистецтва — ручний браслет, ..прикраси у вигляді підвісок, застіжки для одягу і т. ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 16); Сорочка на ньому без застіжки, як у молдаван (Н.-Лев., III, 1956, 268); Він вправно смикнув замок застіжки й почав діставати з папки якісь папери (Руд., Остання шабля, 1959, 25); На круглому столику, вкритому важким килимком, лежала розкрита книжка з срібними застіжками (Панч, Гомон. Україна, 1954, 84); // Стрічка або шнурок для зав’язування комірця сорочки. Подарую миленькому на застіжку стрічки (Чуб., V, 1874, 194); Червона стьожка й застіжка були оксамитові (Н.-Лев., І, 1956, 451); // мн. Петлі, в які просовують стрічку або шнурок для зав’язування комірця сорочки. В його червона стьожка гарна в застіжках (Номис, 1864, № 11181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 331.