ЗАТАМО́ВАНО. Присл. до затамо́ваний 2. Сагайдачний пополотнів. Мовчки схопив він Коржа за руки й тихо затамовано спитав: — А Настя? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 409).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 341.