ЗАТВЕ́РДЖЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затве́рдити 1. Плани були розглянуті правлінням і затверджені загальними зборами колгоспників (Колг. Укр., 12, 1957, 25); // затве́рджено, безос. присудк. сл. [Ярцев:] Проект уже затверджено (Мокр., П’єси, 1959, 242).
ЗАТВЕ́РДЖЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затве́рдити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 343.