ЗАТЕЛІПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати теліпати, замахати чим-небудь. Похитнувшись в човні, священнослужитель зателіпав руками і полетів сторч у воду! (Довж., Зач. Десна, 1957, 487).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 344.