ЗАТО́ПЛЮВАТИСЯ1, юється і ЗАТОПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок. Пас. до зато́плювати1.
ЗАТО́ПЛЮВАТИСЯ2, ююся, юєшся і ЗАТОПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАТОПИ́ТИСЯ, оплю́ся, о́пишся, док.
1. Покриватися водою під час повені, зливи, при створенні штучного водоймища і т. ін. Значні площі [Закарпаття], як і раніше, систематично затоплювались (Вісник АН, 3, 1957, 35).
2. тільки док., рідко. Позбавити себе життя, кинувшись у воду; втопитися. Медвідь ба-бавх до криниц та й там затопився (Фр., IV, 1950, 74).
3. перен. Цілком віддаватися чому-небудь, заглиблюватися у щось. Він чимраз глибше затоплювався в свої думки (Фр., V, 1951, 282); Вона підняла голову й глянула переляканими очима; одначе зараз же.. затопилася наново в гру (Коб., III, 1956, 39); Миша тільки вже занадто у свої лекції та уроки затопився (Л. Укр V, 1956, 302); // Зосереджувати свій погляд на чому— небудь. На кілька хвилин очі містера Ейбла цілко затопилися й занурилися в карту (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 40).
4. тільки недок. Пас. до зато́плювати2. Для кагатування краще брати кореневища з низинних ділянок, що затоплюються навесні водою (Ол. та ефір. культ., 1956, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 356.