ЗАТРІ́СКАТИ, аю, аєш, док. Почати тріскати, видавати тріск (звичайно під час пострілів). Нараз — з усіх боків містечка.. затріскали рушниці. Заклекотіли, розкричалися кулемети, засвистіли жалібно й тонко кулі (Ірчан, І, 1958, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 360.