ЗАТЮ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати тюпати; піти дрібними кроками. Вийшовши з попівського саду, він ледве-ледве затюпав до Шміла (Фр., І, 1955, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 368.