ЗАФАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зафарбува́ти. Погасло світло в хаті, мовчала ніч, відгороджена новою, ще і не зафарбованою віконницею… (Ле, В снопі.., 1960, 29); Вітрила, зафарбовані сонцем, схожі були на рожеві крила чайок (Панч, Ерік.., 1950, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 374.