ЗАХВА́ТНО, присл., розм. Хвилююче, захоплююче. Десь на далекому кутку захватна співала молодь: Ой хмелю, мій хмелю (Кир., Вибр., 1960, 324); Серце колотиться радісно й захватно — від швидкого льоту, від новизни почувань (Смолич, II, 1958, 15); // у знач. присудк. сл. Цікаво. Зустрітися в дорозі з загадковою людиною — як захватно! (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 377.