ЗАХИ́СНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до захи́сни́к 1. Червона Армія, йдучи на Україну, була захисницею і українців, і української культури (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 165); [Світлана:] Не чіпайте її [Ольгу]! [Косяк:] Захисниця? (Зар., Антеї, 1962, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 379.