ЗАХИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Почати хитатися, нахиляючись у різні боки, набувати коливального руху; заколихатися. Він вийшов, і заслона з войлока, що служила замість дверей, неспокійно захиталася за ним (Фр., VI, 1951, 74); Ступила на місток, місток як захитається! я в воду… ух! та й прокинулась (Барв., Опов.., 1902, 271); Пишні гілля яблунь захиталися, зашелестіли від легенького теплого подиху вітру… (Кач., Вибр., 1953, 286); Рицар захитався, а Мефодій, не давши йому отямитися, з усієї сили вдарив удруге (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 446); // Задвигтіти від струсу. Раптом вдарили гармати — захиталися Карпати (Уп., Вірші.., 1957, 186); // Затремтіти. Оглянусь я на неї,— страшна така зробилась [панночка], що в мене й ноги захитались. Вона мене як схопить за шию обіруч!.. (Вовчок, І, 1955, 109).
2. перен. Почати втрачати впевненість у чомусь, віру в що-небудь; завагатися. Хіба можливо захитаться в вірі, Коли Москви підноситься граніт, Коли незламна дружба пломеніє (Рильський, II, 1960, 212); Чом же він захитався сьогодні, годину чи дві тому? Чи ж слід отак швидко опускати руки і розгублюватися? (Рибак, Час.., 1960, 313); // Почати втрачати силу, міць, стійкість і т. ін. Насувався «смутний час», як казав священик. Захиталися, підвалини релігії. Народ звалив «помазаника божого» (Донч., III, 1956, 154); Капіталістичний світ здригався в залізних лещатах найглибшої економічної кризи… Розкрилися всі болячки і пороки капіталізму і захиталися його корінні устої (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 379.