ЗАХМЕЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. захмелі́ти. В радісному захмелінні прийшов люд [повсталий] в Асканію, і затріщали вольєри, впали загорожі, розчинились клітки — щоб не тільки людям свято — звірів і птиць було випущено на волю (Гончар, II, 1959, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 384.