Що oзначає слово - "заховуватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗАХО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАХОВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Розташовуватися так, щоб бути непомітним для кого-, чого-небудь; ховатися. Горобчик .. полетів світ за очі, десь у гущавину заховавсь та там і проспав аж до самого ранку (Л. Укр., III, 1952, 482); Просто навпроти вікна росло велике крислате дерево. Заховавшися серед його віт, можна зручно й до того ж безкарно глянути до кімнати (Смолич, І, 1958, 90); Тарасенко поперхнувся гарячою картоплиною й заховався за спину рудого й веснянкуватого, як стиглий гарбуз, сусіда, що сидів поруч на колоді (Ю. Янов., II, 1954, 126); // Уникати людей, залишатися на самотині. Як човнові море, для мене світ білий Ізмалку здавався страшним; Да як заховаться? не можна ж вік цілий Пробути з собою одним (Греб., І, 1957, 83); // Знаходити притулок, укриватися де-небудь, рятуючись або захищаючись від когось, чогось. Мов за подушне, оступили Оце мене на чужині Нудьга і осінь. Боже милий. Де ж заховатися мені? (Шевч., II, 1953, 87); Вся величезна територія Північної Таврії, захоплена противником протягом літа, після кількаденних боїв була очищена від його військ, лише частина яких встигла прорватися й заховатися за перешийками (Гончар, II, 1959, 388); На будівництві було безлюдно. Все живе давно заховалося від цієї лютої хуртовини (Собко, Зор. крила, 1950, 153); // перен. Маскуватися, прикриваючись чим-небудь. Доводилось заховатися за якимсь вигаданим прізвищем (Моє життя в мист., 1955, 104).

Захова́тися в собі́ — перестати спілкуватися з людьми. При її.. натурі ся обстановка може ще більше заставити її заховатись в собі (Л. Укр., V, 1956, 399).

2. перен. Не виявляти перед іншими своїх думок, намірів, почуттів, приховувати їх. Щільніш загорнулася в хустку, мовби її морозило, а насправді, щоб заховатися із своїми слізьми (Головко, II, 1957, 496).

3. Залишатися цілим, неушкодженим, зберігатися від псування, загибелі і т. ін. Далеко більше шкільних южноруських драм заховалося з XVIII віку (Фр., XVI, 1955, 217); Він чув, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір’ю, руки самохіть підіймають усяке манаття, складають у повітку, що мов чудом яким заховалась від огню.. (Коцюб., І, 1955, 123); Очевидячки, античний еллінський профіль не заховався в Малій Азії (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 78).

4. Бути, ставати невидним або малопомітним серед чого-небудь, у чомусь. Край битого шляху.. заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (Коцюб., І, 1955, 368); У садах заховалось село Чумакове (Гонч., Вибр., 1959, 49); // Зникати. Івась тілько за поріг,— де його і смуток дівся, куди і сльози заховалися (Мирний, І, 1954, 244); // Спускатися за лінію обрію, заходити за щось (про небесні світила). Вже сонечко заховалося, а мгла у степу не темніла, тільки рожевіла та рожевіла (Вовчок, І, 1955, 332); Заховався десь місяць вгорі (Сос., І, 1957, 149); // перен., рідко. Міститися, бути в чому-небудь, не виявляючись. В сухоцвіті болотяному.. заховується речовина, яка нейтралізує кислотність шлункового соку (Лікар, рослини.., 1958, 12); На обличчі в комсомольського секретаря майнула невловима тінь і заховалася десь у куточках рота (Донч., II, 1956, 16).

5. діал. Поводитися. — Що, по-твоєму, я маю робити, як заховуватися?-спитала Аглая-Феліцітас.-Бігати за великим паном? (Коб., III, 1956, 334).

6. тільки недок. Пас. до захо́вувати 1-3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 386.