ЗАХО́ПЛЮЮЧЕ. Присл. до захо́плюючий. Це було так захоплююче [ковзатися], що ми замість школи ходили на ковзанку три дні підряд (Сміл., Сашко, 1954, 8); Оповідала Леся захоплююче (М. Ол., Леся, 1960, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 392.