ЗАЦИГА́НИТИ, ню, ниш, док., розм. Почати циганити, настирливо випрошувати що-небудь. — Хлопці, в кого є закурити? У мене на цей раз табак вийшов, — зациганив Марко (Тют., Вир, 1960, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 396.