ЗАЦЮ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати цюкати. Принесли інструмент. На шкільному подвір’ї серед дитячого лементу та гамору заспівали пилки, зацюкали сокири (Збан., Малин. дзвін, 1958, 75); В цю мить залящав кулемет за ліском, Зацюкавши кулями над літаком (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 399.