ЗАЦЯ́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати цявкати, дзвінко гавкати. * Образно. У нічній тиші пролунали сухі постріли, зацявкали в повітрі кулі (Збан., Ліс. красуня, 1955, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 399.