ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. зацікавляться; док., без додатка і чим. Відчувати, виявляти цікавість, увагу до кого-, чого-небудь. — Почали сіно возити, Антоша? — зацікавивсь Аркадій Петрович (Коцюб., II, 1955, 386); Через Сошенка долею напрочуд талановитого юнака [Т. Шевченка] щиро зацікавився видатний український письменник Євген Гребінка (Слово про Кобзаря, 1961, 26); Я зацікавився спортом, як і кожний хлопець на моєму місці, але таланти виявив пізніше, коли працював уже на заводі (Ю. Янов., II, 1954, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 397.