ЗАЧАВЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати хворим, безсилим, ослабнути. Та вона таки швидко зачахла, зачавліла і скоро дуба дала (Кв.-Осн., II, 1956, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 399.